четвер, 29 грудня 2016 р.

Електронний щоденник шкільної бібліотеки

Щоденник роботи  шкільної бібліотеки є основним документом, в якому ведеться денний облік читачів та обслуговування, масова та методична робота. Електронний варіант такого щоденника – це перша сходинка до автоматизації бібліотечної справи. Ззовні дуже нагадує звичайний стандартний паперовий варіант  щоденника,  але  в поєднанні зі своїми новими можливостями електронний щоденник є максимально зручним варіантом для оптимізації діловодства шкільної бібліотеки.
     Свій варіант електронного щоденника ми розробили в Microsoft Office Excel. Цю програму можна встановити на будь-який ПК, і для її роботи зовсім не обов’язково мати Інтернет. Можете використати наш варіант, просто переробивши відповідно до потреб Вашого закладу.

Натисніть на картинці, щоб перейти до перегляду щоденника:



середу, 21 грудня 2016 р.

Хрестоматія сучасної дитячої літератури для 1-4 класів. Електронна версія

Хрестоматія сучасної дитячої літератури – книга, що входить до серії «Шкільна бібліотека» для початкової школи та складається із двох томів (для 1-2 класів та 3-4 класів). До хрестоматії увійшли твори авторів, доданих до програми Літературного читання в рамках оновлення навчальних програм для 1-4 класів. Насамперед, це твори письменників, яких немає в чинних підручниках: Сашка Дерманського, Івана Андрусяка, Галини Малик, Лесі Вороніної, Катерини Бабкіної, Галини Ткачук, Григорія Фальковича, Оксани Лущевської, Василя Голобородько, Тетяни Стус, Тараса та Мар’яни Прохаськів, та інших – всього близько 40 імен. Надіємось якнайшвидше  отримати хрестоматії  у нашу бібліотеку, а тим часом до Вашої уваги електронні версії хрестоматій, взяті із сайту Міносвіти:

Натисніть на картинці, щоб перейти до перегляду хрестоматії:


четвер, 15 грудня 2016 р.

Буктрейлер – сучасна форма реклами книги

Усі ми звикли до звичайного способу зацікавити книгою — книжкової виставки. Але зараз з’являються все нові й нові форми роботи в бібліотеках. Спочатку це були віртуальні виставки, а тепер це буктрейлер. Що ж це таке? З англійської book — це книга, trailer — тягач, причіп, призначений для перевезення вантажів. Дослівний переклад: тягнути книгу на причепі. А простіше кажучи, буктрейлер — це короткий відеоролик за мотивами книги, кліп за книгою. Основне його завдання — яскраво й образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання. Кращі буктрейлери можна використовувати на уроках для реклами книжок. Їх слід демонструвати перед вивченням теми, щоб зацікавити дітей. Подивившись яскравий, мальовничий кліп, учні із задоволенням прочитають.
Як же створити буктрейлер? Нічого складного, потрібно лише слідувати декільком порадам:
1. Вибір книги для реклами. Мотивацій у виборі книг для створення буктрейлера може бути безліч. Це реклама нових книг, просування книг-ювілярів, створення буктрейлерів, приурочених до дат і подій, є навіть буктрейлера книжкових виставок.
2. Створення сценарію до буктрейлера (продумати сюжет і написати текст). Сюжет - це основа Вашого відеоролика, те, з чого він буде складатися. Важливо внести інтригу і вибудувати сюжет таким чином, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, що ж буде далі. А дізнатися це можна, лише прочитавши книгу. Відеоролик не повинен бути довгим, не більше 3 хвилин, так як це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача - потенційного читача.
3. Наступний етап роботи - необхідно підібрати картинки, відсканувати ілюстрації з книги, зняти своє відео або ж знайти відео з тематики в Інтернеті.
4. Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм. Для запису і редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.

5. Для роботи з відео потрібно вибрати програму. Для початківців можна використовувати програму Windows Movie Maker. Ця програма є на всіх ПК, так як входить в пакет Microsoft Windows. Програма Movie Maker здатна брати і обробляти відеофайли з цифрової відеокамери, створювати із зображень слайд-шоу, додавати до відео заготовки, титри, звук, вирізати необхідні фрагменти і склеювати їх, створюючи при цьому ефектні переходи від фрагмента до фрагмента. Широко використовується для створення кліпів, відеопрезентацій та обробки аматорського відео.
6. Заключний етап - відеомонтаж. Вирізати/склеїти кілька фрагментів відео, додати звукову доріжку, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи. В результаті буктрейлер можна рекламувати в Інтернеті, блогах, на форумах, у популярних соціальних мережах.
До Вашої уваги найцікавіші буктрейлери наших учнів:






середу, 14 грудня 2016 р.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

«І замість правди напівправда
Вриває ниточку добра:
П'ємо ще воду із Дніпра,
Яку ніхто вже пить не радить.
І бджоли з вуликів летять
На цвіт чорнобильського саду»
Ганна Чубач
Події понад 28-річної давності ніколи не зітруться з пам’яті ні сучасних, ні наступних поколінь. Чорнобильська катастрофа є болем і проблемою всієї громадськості. День 14 грудня 1986 року  це не тільки закриття саркофага на Чорнобильській АЕС, але і подолання найбільшої техногенної катастрофи. І тепер не лише в квітневий день 26 числа, а і 14 грудня вже стало доброю традицією вшановувати пам’ять тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи нас від атомного лиха, а також висловлювати щирі слова подяки всім ліквідаторам за мужність і героїзм. Офіційно День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС введений Президентом України в 2006 році.

     14 грудня 1986 року передувала дійсно важка, складна робота, яку в умовах високої радіації, виконали люди, яких народ з повагою і вдячністю назвав ліквідаторами. Особливо дісталося тим, кому в 1986 році довелося працювати в 3-ій зоні небезпеки зони відчуження (зона з найбільшою радіацією) на об’єктах комплексу захисних споруд зруйнованого реактора. Кожен день цього надзвичайного будівництва – це мужність і професіоналізм, самовідданість і самопожертва заради врятування мільйонів людей.      

четвер, 8 грудня 2016 р.

Міжнародний день захисту прав людини

10 грудня Україна і світ відзначають Міжнародний день захисту прав людини, який святкується за пропозицією Генеральної Асамблеї ООН на честь ухвалення 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини яка проголосила рівність усіх жителів планети перед законом.
До поняття «Права людини» людство прийшло не відразу. Вперше про права особистості заговорили французькі просвітителі Вольтер і Жан Жак Руссо. Пройшло ще майже два сторіччя, перш ніж людство дозріло до поняття і прийняття загального кодексу прав людини. 10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, що проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн. Декларація не носить обов’язкового характеру. В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.
Документ носить рекомендаційний характер, проте у багатьох державах ряд його положень закріплено законодавчо. У 1966 році Декларацію доповнили ще двома найважливішими Міжнародними пактами  про громадянські і політичні права, а також про економічні, соціальні і культурні права. Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини.
      Принципи Загальної декларації було взято багатьма державами до уваги при створенні Основного закону  Конституції, наша країна також не виняток. Український народ зробив свій гідний внесок у становлення прогресивних уявлень про права людини, створив низку яскравих взірців правової думки і нормотворення.
Одним із завдань Всеукраїнського тижня права є сприяння тому, щоб українці не лише розширювали свої правові знання, але й вчилися їх застосовувати. Відзначення Міжнародного дня прав людини сприяє підтримці важливих громадянських ініціатив, повазі та дотриманню законів, підвищенню правової культури населення. Для читачів нашої бібліотеки оформлені тематичні полиці: “Твої права - твій захист”, “Ти маєш право...”, “Мої права - це обов'язки інших. Права інших - це мої обов'язки”:




четвер, 1 грудня 2016 р.

Електронна збірка поезій учнів "Я починаю розуміти світ..."

      Електронна збірка "Я починаю розуміти світ..." - це спільний проект поетичного гуртка “Літературна творчість” та бібліотекарів школи. До неї увійшли вірші як учнів, так і самого керівника - Дзьоби Оксани Вікторівни. Серед юних дарувань є ті, хто робить перші кроки в поезії, і ті, хто досяг певних вершин Парнасу. Тексти, можливо, не зовсім професійні і не ідеальні в технічному плані, але вони щирі, - і це обов'язково відчує кожен, хто їх читатиме. Приємно, що нашим учням поезія не байдужа.

Натисніть на картинці, щоби перейти до перегляду збірки


Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Всесвітній день боротьби зі СНІДом став одним із найбільш визнаних міжнародних днів здоров'я і важливою можливістю для підвищення рівня обізнаності про це захворювання і його профілактику. Уперше захворювання на СНІД (синдром набутого імунного дефіциту) було виявлено в 1980 році в Нью-Йорку і Каліфорнії. За декілька років поширення СНІДу набуло характеру всесвітньої епідемії, що охопила населення практично усіх країн. До 1996 року у світі налічувалися вже більш як 21 млн інфікованих. Нині ця цифра зростає.
Вже в 1988 році серйозно стурбованими урядами була організована зустріч міністрів охорони здоров'я найбільших країн світу. На ній уперше привселюдно пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ-інфікованих. Тоді також було вирішено оголосити 1 грудня Міжнародним днем боротьби зі СНІДом.


За оцінками ЮНЕЙДС, 35,7 мільйона осіб у віці від 15 до 49 років інфіковані ВІЛ, з них 26 мільйонів - працюючі люди. Якщо в розрахунки включити дані за усіма категоріями осіб працездатного віку, у тому числі у віці до 64 років, а також за усіма, хто працює в неформальній економіці вдома і не вдома, то чисельність інфікованих ВІЛ людей досягне 36,5 мільйона.
Метою Всесвітнього дня боротьби проти СНІДу є підвищення глобальної обізнаності про ВІЛ/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед пандемією. Цього дня партнерам з державного і приватного сектора надається найбільш реальна можливість сприяти прогресу в профілактиці та лікуванні ВІЛ/СНІДу, а також догляді за хворими людьми в країнах з високою поширеністю цієї хвороби і у всьому світі.

ПАМ'ЯТКА
·  ВІЛ може передатися при незахищеному статевому контакті, якщо один із партнерів є носієм.
· ВІЛ може передаватися через кров: переливання зараженої крові, використання брудних шприців під час прийому наркотиків, брудні голки, пірсинг, татуювання, використання забрудненого, зараженого кров'ю леза.
·   ВІЛ може передаватися від ВІЛ-позитивної матері до дитини під час вагітності, пологів або годування груддю. 
·        Шкіра нездоланний бар'єр для ВІЛ.
·        Такі комахи, як комарі, не переносять ВІЛ.
· Можна торкатися, обніматися, цілуватися із ВІЛ-позитивною людиною, можна носити одяг ВІЛ-позитивної людини.
· Можна користуватися предметами та пристроями, туалетом, душем, білизною разом із ВІЛ - інфікованою людиною.
·    ВІЛ не можна вдихнути, не має його в сльозах, поту, слині, не можливо заразитися доторкнувшись до зараженої людини.
Знати - означає упередити!


Пропонуємо Вам переглянути пластично-хореографічну міні-виставу учнів нашої школи, яку вони підготували до міського конкурсу учнівської молоді до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом "Знати сьогодні, щоб жити завтра":



пʼятницю, 25 листопада 2016 р.

День пам'яті жертв голодомору

«Зовсім не в тому річ, що гине мільйон людей,
а у тому, що мільйон разів гине одна людина».
Л. Гінзбург

Голодомор 1932-1933 років - безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу.
Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував як зброю масового знищення населення. За оцінками дослідників, втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина з них - діти.
Голодомор в Україні спричинив глибокі наслідки. І саме тому ми повинні повною мірою врахувати всі ці наслідки і добитися істини та правди, а також виявити його причини. 
«Машина радянського керівництва» спалила не лише життя мільйонів українських людей, але знищила і ненароджених ними.
Українські люди, які не знали слова геноцид, стали його жертвами, "власною страшною долею шлють нам пересторогу крізь плин віків".
Достигали жита. І тремтіли дитячі коліна
— Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ...
Вимирало Село — потопала в сльозах Україна
І розгублене небо ковтало задушений плач.
Шаленів людомор — лютували нові яничари,
І старенька Бабуся міняла Ікону на Сніп...
Над Полями Святими замучені душі ячали,
І Дніпро захлинувся у розпачі страчених Слів.
Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви,
І розгнуздана Пам'ять малює
Історії слід... Тільки ті Колоски
— Життєдайного Виміру Витвір,
Як і завше, Очима Дитячими міряють Світ.
(І. Яворський)
Люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об'єктивну оцінку, а також винести з того уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних сторінок історії. Всебічні, правдиві знання допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому. Головне - не допустити цього у теперішньому суспільстві. Це стане найбільшим вшануванням пам'яті жертв страшної трагедії.
Щорічно четверту суботу листопада у країні проголошено Днем пам’яті про жертви цієї трагедії.
Наш бібліотечний колектив приєднався до Загальноукраїнської акції та спільно з учнями створив невелику інсталяцію з метою вшанування пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

понеділок, 21 листопада 2016 р.

День Гідності та Свободи

Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
Після подій 2013-го - 2014-го року і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 - лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору в Україні встановлено День Гідності та Свободи, який відзначається щорічно 21 листопада.

Гідність за визначенням, що подається у Вікіпедії, – це поняття моральної свідомості, яка виражає уявлення про цінність усякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе, і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості.
Поняття гідності вживається в законодавствах численних країн та в міжнародному праві. І це все дуже красиві слова. Аби лишень вони не залишались тільки словами, фарбою на папері та пікселями на екрані монітору. 


понеділок, 14 листопада 2016 р.

Міжнародний день толерантності

Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн, ставали підставою для створення «образу ворога» з іншого народу.
Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності.
Толерантністьце повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.
Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:
·    бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
· навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
·     цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
·     зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.
Понад 20 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою  у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У статті 6 Декларації зазначено: «з метою звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості. 
У нашій бібліотеці спільно з учнями була створена інформаційна брошура, де на кожну букву слова «толерантність» були наведені цікаві факти та вислови.

пʼятницю, 11 листопада 2016 р.

166 років від дня народження Роберта Льюїса Стівенсона

Роберт Льюїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному культурному центрі Шотландії, і по материнській лінії належав до стародавнього роду Белфурів. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія і її герої. На третьому році життя хлопчик переніс хворобу бронхів, наслідки якої мучили його отім усе життя і привели до ранньої смерті. У 17 років вступив до Единбурзького університету і здобув юридичну освіту.
Вперше в літературі ім'я Стівенсона з'являється в 1866 році.
У1873році він стає професійним письменником. Найвідоміший роман Стівенсона «Острів скарбів», що вийшов окремим виданням 1883 році, здобув автору широкий успіх. А все почалося з забави. Як розповідав сам автор «Острова скарбів»: «Одного разу я накреслив карту острова; вона була старанно і красиво розфарбована. Я нарік свій витвір «Островом скарбів». Я чув, бувають люди, для яких карти нічого не означають, але не можу собі цього уявити! Назви, обриси лісів, напрямок доріг і річок, доісторичні сліди людини — от невичерпне джерело для всякого, у кого є очі і хоч на гріш уяви. Коли я спрямував замислений погляд на карту свого Острова, то серед вигаданих лісів заворушилися герої моєї майбутньої книги. Засмаглі обличчя їх і блискуча зброя з висувалися із найнесподіваніших місць; вони снували туди і сюди, боролися і шукали скарб на декількох квадратних дюймах щільного паперу...».
Інша визначна робота Стівенсона, «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда», вийшла в 1886 році.
Третя значна робота письменника, «Володар Баллантре», написана під час подорожі Південними морями на борту яхти «Каско». «Володара Баллантре» можна назвати шотландським варіантом «Братів Карамазових», але не через вплив: просто Стівенсон сам прийшов до тієї ж ідеї — через розпад стародавньої родини показати поворот у національній історії. Письменник змальовує образи двох братів, чиї стосунки, крім відмінності темпераментів, украй ускладнені і боротьбою політичною, і боротьбою за право спадкування. Старший став учасником заколоту 1745 року — останньої спроби шотландців відокремитися від Англії. Тим часом молодший залишився вдома, оволодівши маєтком і нареченою брата.
У грудні 1889 р. Роберт Льюїс Стівенсон і його дружина Фанні прибули на Самоа на борті шхуни «Екватор». Письменник був хворий на туберкульоз. Лікарі порадили йому змінити клімат. У результаті подружжя Стівенсонів придбало 126 гектарів землі в горах за 5 кіло метрів від столиці Західного Самоа — Апіа за 200 фунтів.
Незважаючи на благодатну атмосферу, Стівенсон не написав на Самоа жодної серйозної книги. Століття романтизму закінчи лося. Саме в цей час тривав активний розділ Полінезії між Британією, Америкою і Німеччиною. Письменник включився в боротьбу за права місцевого населення, здобувши славу серед тубільців. Він став національним героєм Самоа. Відтоді його ім'ям на Західному Самоа називають усе — готелі і вулиці, ресторани і кафе.

четвер, 3 листопада 2016 р.

Створюємо постери до книг

У своїй роботі бібліотекар може скористатися постерами, які рекламують як читання, так і книгу. Їх можна застосовувати на бібліотечних уроках, для оформлення кабінету, на позакласних заходах. Для цього потрібно знайти в Інтернеті ілюстрацію до твору або обкладинку книжки і дописати слоган, який рекламуватиме твір.
Корисна інформація:
ØРобота повинна бути яскравою, приваблювати здалеку і зацікавлювати тих, хто не тільки побачить, але й прочитає авторську думку про книгу.
Ø За обсягом це сторінка форматом А4.
Ø Рекламний постер складається з трьох частин: гасло, картинка за змістом твору, текст реклами.
     Картинка розміщається по центру листка і займає більшу половину плаката. Вона повинна бути яскравою, без зайвих надписів. Не люба картинка з Інтернету може підійти. Це може бути власний малюнок, але просканований, або ілюстрація до твору. Картинка повинна ілюструвати вашу думку (рекламний текст), ідею роботи.
Над картинкою зверху розміщається вислів, який повинен змусити підійти до плакату, закликає до уваги. Кожен учень повинен знайти «свій» вислів. Він повинен бути оригінальним. Наприклад: Зверніть увагу! Зазирніть сюди! Підійдіть! Обов’язково прочитайте! Це дуже цікаво! До уваги читачів!
Текст реклами розміщається під картинкою. Найскладніша частина. Потрібно добре продумати, що сказати для того, щоб інших, того, хто буде читати рекламу, зацікавити цією книгою. Спробуйте скласти 3-5 реченнями рекламу книзі, не переказуючи ії зміст повністю, подумайте, чим ця книга може зацікавити інших. Даний текст повинен викликати бажання взяти книгу і прочитати її. Дуже часто учні допускають типові помилки: пишуть біографічні дані письменника або переказують зміст твору. Потрібно наперед пояснити, що це помилка. Тобто, у всьому, що стосується створення постера, потрібно проявити творчість.
Що дає використання постерів?
ØПопуляризують читання.
Ø Навчають вдумливому читанню, умінню мислити.
ØНавчають самостійній роботі з прочитаним твором та різними джерелами інформації. Адже постер - це своєрідний проект, але індивідуальний.
ØНавчають творчості. Творчість у всьому: виборі картинки, гасла, написанні рекламного тексту, підбору шрифту, оформленні роботи.
Пропонуємо до Вашої уваги постери наших учнів:





вівторок, 17 травня 2016 р.

Відеоролик до 72-річчя депортації кримськотатарського народу

72 роки тому кримські татари були названі «ворогами народу», сотні тисяч людей — без оглядки на стать і вік були загнали в товарні вагони і депортували. «Операція» депортації почалася рано-вранці 18 травня 1944 року і закінчилася по обіді 20 травня. Для її проведення було задіяно 32 тисячі осіб війська НКВС.
Депортованим відводили від 15 хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелонами відправляли до місць заслання. За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці. У дорозі виселенців майже не годували. Кримськотатарські історики наводять цифри — 423 тисячi виселених, з яких 195 тисяч людей загинуло в дорозi та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях (близько 46 вiдсоткiв народу!). Це рана, що й досі кровоточить, а тепер ще й сьогоднішня ситуація. Ми повинні знати, щоб не допустити повторення, адже історія так любить ходити по колу.
А що, як не поезія робить нас причетними і небайдужими. Саме вона створює імпульс для того, щоб задуматися, спробувати зрозуміти і прийняти ті образи, які звучать у віршах. Ті образи нещасних людей. Тож спільно з учнівським самоврядуванням бібліотекарі школи зняли невеличкий відеоролик до 72-річчя депортації кримськотатарського народу. Чужої пам’яті не буває.
Слова: "Є люди, як скеля..." Тамари Костецької
та "Слово до Батьківщини" Самадина Шукуруджі.
Музичний фон: пісня "1944" Джамали у виконанні "Bandura Style".
Вірші читають учні 10-А класу ТСШ №5
(Дуркач Діана, Кузів Марта та Сус Поліна)


вівторок, 26 квітня 2016 р.

Чорнобиль у віршах. Відеоролики до 30-річниці аварії на ЧАЕС

Сьогодні це слово знає весь світ. Гіркий полин чорно-билки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім — місто, а згодом — і атомна електростанція. Місто було затишним та красивим. А атомну станцію збудували погано. Пильнували ще гірше. Сьогодні це мертва зона, де заростають деревами, кущами та травою опромінені села. Та не повинна зарости наша пам’ять. Чорнобиль застерігає. Закликає до розсудливості. Компетентності та далекоглядності.
Разом з учнівським самоврядуванням ми зняли невеличкі відеоролики, присвячені цій гіркій події:
Вірш «Чорнобиль». Автор – Дейтерій. Читає учень 6-А класу
Вадим Снітинський

Вірш «Стоять озера в пригорщах долин». Автор – Л.Костенко. Читає учениця 8-А класу Дарія Щуцька

Вірш «Малиновий дзвін». Автор – А.Багряна. Читає учениця 8-А класу Таня Зіник


Вірш «Весна 1986». Автор – Г.Чубач. Читає учениця 8-Б класу Анастасія Бучко

понеділок, 25 квітня 2016 р.

"Чорнобиль не має минулого". Зустріч з ліквідатором

26 квітня 1986 року лягло чорною плямою на нашу блакитну планету.  30 років пройшло з тих пір як смертоносний пил з ядерної печі четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС покрив хати, поля та ліси. Полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Тих, хто ризикуючи своїм життям, зуміли у надзвичайно важких умовах загасити пожежу та попередити її розповсюдження на інші енергоблоки, коли «мирний атом», вирвавшись з-під влади недбайливих господарів, загрожував усьому живому і неживому. Чорнобиль не має минулого часу. Він і досі є проблемою сьогодення і, на жаль, буде нагадувати про себе й нашим нащадкам, яким необхідно допомогти усвідомити масштаби катастрофи та осмислити уроки трагедії у всіх сферах життя.
21 квітня ми, разом із учнями 8-Б класу нашої школи, зустрілись зі свідком подій 30-річної давнини і згадали, як це було. Про випробування, які випали на долю ліквідаторів аварії, їх самопожертву і подвиг розповів школярам на виховній годині учасник ліквідації на ЧАЕС у 1986 році, а зараз начальник військово-медичної служби СБУ в Тернопільській області Чарторинський Володимир Юрійович. Він є ініціатором створення Тернопільської обласної спілки Чорнобиля та головою Тернопільської міської спілки «Ветерани Чорнобиля». Володимир Юрійович розповів нам про те, який колосальний обсяг роботи довелося виконати з локалізації аварії як військовим частинам, так і цивільним спеціалістам. Адже в усуненні наслідків аварії на ЧАЕС взяло участь понад 600 тисяч осіб. Він наголосив на тому, що важливою була праця не лише пожежників, медиків, транспортників, міліції, а й кухарів, прибиральників тощо. Усі, незважаючи на небезпеку діяли героїчно та самовіддано. 
20 років опісля аварії Володимир Чарторинський знову відвідав Чорнобиль. Подана нижче світлина – це фотографія покинутої школи. Володимир Юрійович побував там разом із вчителькою, яка працювала у цій школі до аварії. Вона навіть знайшла журнали та зошити своїх учнів через стільки років.
Сумно було чути, що у Чорнобилі у приміщеннях майже все порозкрадали та порозтягали. Як виявилось, навіть таке велике горе не буває спільним і є бажаючі нажитись практично на всьому.
Цікавою є історія наступної фотографії. Коли її робили, один із фотоапаратів ненавмисно поклали на траву (в Чорнобилі бажано з асфальту не сходити!), де він пролежав всього декілька секунд, однак на нього одразу ж зреагував дозиметр. Фотоапарат став радіоактивним, а плівка – засвіченою.
Дізналися учні і про Чорнобиль-2. Це грандіозна споруда в місті Прип’яті, яка була збудована для того, щоб виявляти запуск міжконтинентальних балістичних ракет. Комплекс займає площу понад 60 км, а найвища антена – 150 м. Ця радіолокаційна станція «Дуга» відстежувала переміщення ракет над Європою і навіть Америкою. Після аварії на ЧАЕС вона припинила свою роботу, але й зараз величезні масштаби об’єкту Чорнобиль-2 просто вражають.
У Володимира Юрійовича є великий архів фотографій. В майбутньому він планує видати книгу спогадів. Пам’ятати, щоб не повторити. Адже ядерне полум’я Чорнобиля — це не звичайна катастрофа, після якої можна прибрати уламки і відшкодувати збитки. Потрібно навчитися жити в еру науково-технічного прогресу. Природа не пробачає помилок і не терпить експериментів над собою.