Cherchez la femme. Жінки – лауреати Нобелівської премії з літератури

Нобелівська премія з літератури вручається щорічно з 1901 року. Це одна з найпрестижніших міжнародних літературних премій у світі. За заповітом Альфреда Нобеля винагорода має бути отримана людиною, що створила «найвидатніші роботи в напрямку ідеалізму». Право номінації мають університетські професори літератури і філологічних наук, переможці попередніх номінацій, і президенти асоціацій відповідальних за літературну творчість в країні. Імена кандидатів є засекреченими протягом 50 років, а це означає, що імена потенційних кандидатів до і після оголошення призу є тільки чутками.

Важко сказати, чи впливали на рішення Нобелівського комітету гендерні забобони, проте за всю історію премії жінкам вручали її тільки 14 разів. Причому половина із них стали лауреатами лишень після 1991 року. Про те, хто ці видатні жінки, що боролися за рівноправність, справедливість, свободу самовираження і просто робили наш світ краще, ми розкажемо вам у своїй презентації. У ній представлені формулювання Нобелівського комітету, що зазначають, за що саме і коли була присуджена премія, країна-переможець та назви книг письменниць, які варто прочитати.

“Я жінка. Я травинка. Я царівна, Лиш Афродіта мені рівня…»

Ти – матері Сікстинської сестра;

Земною, не надхмарною красою

Ти світиш нам. Падуть перед тобою

Віки й народи. Далечінь стара.

У пам’яті нащадків не вмира,

Новою розцвітаючи весною.

Ти провідниця в праці й серед бою,

Натхненниця і пензля і пера.

Жінка… Скільки про неї було сказано й написано. Сьогодні ми звернемось до цієї одвічної загадки природи. Яка вона жінка-ідеал, яке її місце в суспільстві, на що здатна українська жінка?

Легенда про створення жінки

Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному, і тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді Бог сказав: “Візьму кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішаю все разом, а потім додам туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: “Бери її такою і не намагайся переробити».

Поговоримо про українську жінку

Самою долею їй покладено було на віку бути щасливою, засівати свою ниву і колисати своїх дітей, зазнавати втоми і втіхи, продовжувати рід і берегти правічні заходи. Але українські жінки не тільки були дружинами високопоставлених чоловіків із князівських родів, шляхти та козацької старшини, а й самі були політиками, ученими, митцями. Крім того, протягом усієї історії України багато з них у культурно-освітній, політичній, і навіть військовій діяльності не поступалися перед чоловіками, а й перевершували їх. У чорну ніч неволі, що тривала століттями, українські жінки знаходили в собі сили зберегти прагнення до волі, почуття гідності, відповідальність за свій народ, за свою родину, за виховання своїх дітей. Тому завжди на різних життєвих шляхах і перехрестях українська жінка стояла на боці милосердя, несла велику любов і сімейне тепло. Вона завжди свято шанувала і виконувала обов'язки берегині сімейного вогнища.