субота, 14 листопада 2015 р.

Історія виникнення книги

Багато-багато років тому не було і чорнил, ні паперу, ні, тим більше. Книг. Інформацію передавали від однієї людини до іншої. Але як же важко запам’ятати дуже різні й довгі історії. Тому люди придумали малювати на стінах печер, на камені. Але далеко  не все можна було висловити за допомогою малюнків. Від малюнків утворилися Ієрогліфи, яке означає – «священні знаки». Кожен ієрогліф означає слово або його частину. У наш час ієрогліфами пишуть народи Китаю і Японії.
У Давній Індії матеріалом для перших книг служило пальмове листя, яке висушували, нарізали довгими вузькими смужками. Текст писали тушшю тонким пензликом. Давні індійці першими здогадалися збирати написані сторіночки в купку та прошнуровувати. Інший їхній винахід – палітурка: Стопку прошнурованих сторінок з обох боків закривали обструганими дерев’яними дощечками, щоб книга краще зберігалася.

В Африці по берегам річок і боліт росте очерет – папірус . Він удвічі вищий за людину, стовбур завтовшки з руку. З папірусу робили найнеобхідніші речі: тканину для одягу, річкові човни, вітрила, писали на ньому. Процес виготовлення папірусу був досить складний. Папірусові стрічки зберігали, згортаючи в трубку, оскільки листи папірусу були крихкими й ламалися. Такі книги  називалися свитками. 
Разом із папірусом використовували дешевий матеріал для  книг – віск.
Найбільша бібліотека з папірусових сувоїв знаходилася в місті Александрія. Вона нараховувала близько 70 000 сувоїв. Але цар міста Пергама вирішив створити бібліотеку, яка перевершить олександрійську. Коли єгипетський цар дізнався про це, то заборонив вивозити  папірус із Єгипту.   Тоді жителі міста Пергама навчилися робити матеріал  для листа зі шкіри тварин(телят, ягнят). Цей матеріал стали називати пергамент. Спочатку з нього продовжували робити свитки, але незабаром звернули увагу на міцність цього матеріалу: його можна складати, розрізати, листи з пергаменту можна зшивати й робити палітурку. Книга набула сучасної форми, яка називається кодекс. На пергаменті писали особливим чорнилом, яке вбиралося у шкіру так глибоко, що його не можна було змити.
Книги за давніх часів коштували дорого, оскільки створювалися повільно, ціною кропіткої праці переписувача. Він від руки переписував книгу впродовж декількох місяців, а іноді і років. Писали й переписували книги в основному при монастирях.
У Давній Русі переписувачів називали літописцями.  Вони писали на  бересті – корі берези, яку обробляли спеціальним чином.
У ІІ ст. до н.е. в Китаї винайшли дешевий матеріал для письма – папір. Технологію виготовлення китайські майстри  довгий час тримали в секреті. Лише в ХІІІ ст. навчилися виготовляти папір у країнах Європи.
Сучасні книги друкують у друкарні.
 Іван Федоров першим став друкувати книги на Русі. Його називають першодрукарем. Людиною він був освіченою, книжкову справу знав добре.
Першу книгу надрукував у 1564 році – «Апостол». Було випущено майже 2 000 книг. До наших днів зберіглося близько 50 примірників.
В Україні Іван Федоров також став першодрукарем – в 1574 році у Львові був надрукований «Апостол» та перший підручник «Буквар». Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання  й короткої читанки – це був перший друкований підручник у східних слов’ян. До нас дійшов тільки один примірник, який було знайдено в Римі в 1927 році, він зберігається в бібліотеці Гарвардського університету в США.

Немає коментарів:

Дописати коментар