Всесвітній день інформації

«Хто володіє інформацією,
той володіє світом»

Інформація завжди відігравала надзвичайно важливу роль у житті людини. Збір відомостей про навколишній світ допомагав людині виживати у нелегких умовах – з уст в уста, з покоління в покоління передавався досвід і навички створення одягу та ліків, виготовлення знарядь полювання і праці.

Найбільшою проблемою до винайдення писемності була точна передача інформації. Деякі племена Африки досі, не вміючи писати, розповідають легенди і міфи свого народу, сидячи біля багаття. При цьому, як правило, оповідачів двоє-троє і діти повинні почути й запам’ятати кілька абсолютно різних розповідей.

Великі обсяги даних про навколишній світ стали рушієм прогресу поряд з лінню. Роль інформації в житті людини ставала все більш істотною. Вивчалися не лише закони природи, а й література, мистецтво, архітектура. Знання цих дисциплін автоматично зараховувало людини до вищого суспільства.

Інформація давно стала щонайважливішим стратегічним ресурсом. Зараз практично кожній людині доступні її джерела. При цьому нова інформація, отримана людьми, стає надбанням усього світу. Крім, звичайно, секретних військових розробок і політичних інтриг. Світ вступив у нову, інформаційну еру, настав час мережевих спільнот та організацій без кордонів.

Історія розвитку цивілізації пам’ятає кілька інформаційних революцій.

Перша безпосередньо пов’язана з винаходом писемності, тому що з’явилася унікальна можливість точної передачі знань від покоління до покоління.

Друга відбулася в середині XVI століття і була викликана винаходом друкарства, що радикально змінило індустріальне суспільство та культуру.

Третя припала на кінець XIX століття і пов’язана з винаходом електрики, завдяки якому з’явилися радіо, телефон, телеграф, які дозволили оперативно передавати інформацію.

Четверта в 70-х роках XX століття була зумовлена винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп’ютера.

Сьогодні ми живемо під час п’ятої інформаційної революції, яка напряму пов'язана з формуванням і розвитком глобальних інформаційно-телекомунікаційних мереж. Найбільш показовий приклад результатів п’ятої революції – Глобальна мережа Інтернет. Швидкості та обсяги оброблюваної інформації стрімко зросли, з’явилися унікальні можливості виробництва, передачі та розповсюдження інформації, а також нові види діяльності в мережах.

Цифрове майбутнє, про яке раніше лише розповідали фантасти, тепер стає звичним сьогоденням. В даний момент відбувається стрімке наростання обсягу різноманітної інформації – процес отримав назву «інформаційний вибух». Важливою проблемою цифрового розвитку стала саме загальнодоступність інформації. Тому важливо пам’ятати, що все добре в міру.

Сьогодні Всесвітній день інформації - це також свято журналістів, провайдерів, програмістів - всіх тих, хто займається збором, обробкою і передачею інформації. За статистикою, за останні 30 років людством створено стільки ж інформації, скільки за три попередніх тисячоліття.

День української писемності і мови

Слово. О, що за мова! Лиш торкнешся слова - І заспіва воно, немовби вітер Струни торкнувсь - і враз вона зітхнула, - Струна? Чи слово? Чи сама душа?Граматика. О, що за мова! Це ж бо мова - пісня...

(М.Браун)

 9 листопада, щороку, нашою державою святкується День української писемності і мови – свято, що стосується будь-якого українця, на честь відомого літописця Нестора, який був послідовником видатних творців слов’янської писемності Мефодія і Кирила і якому належав початок української мови. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.

В день української писемності і мови щороку, починаючи з 2000 року, на Українському радіо проходить Всеукраїнський диктант національної єдності. У диктанті можуть взяти участь всі охочі. Для цього достатньо увімкнути об 11:00 перший канал Українського радіо або телеканал “UA.Перший”.

Календар знаменних і пам'ятних дат на 2017-2018 навчальний рік

Пропонуємо до Вашої уваги календар на 2017-2018 навчальний рік. Пригодиться у роботі не тільки бібліотекарям, а й вчителям. Для того, щоб збільшити зображення просто натисніть на нього та відкрийте в новій вкладці. Завантажити PDF варіант календаря можна тут.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

«І замість правди напівправда

Вриває ниточку добра:

П'ємо ще воду із Дніпра,

Яку ніхто вже пить не радить.

І бджоли з вуликів летять

На цвіт чорнобильського саду»

Ганна Чубач

Події понад 28-річної давності ніколи не зітруться з пам’яті ні сучасних, ні наступних поколінь. Чорнобильська катастрофа є болем і проблемою всієї громадськості. День 14 грудня 1986 року  це не тільки закриття саркофага на Чорнобильській АЕС, але і подолання найбільшої техногенної катастрофи. І тепер не лише в квітневий день 26 числа, а і 14 грудня вже стало доброю традицією вшановувати пам’ять тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи нас від атомного лиха, а також висловлювати щирі слова подяки всім ліквідаторам за мужність і героїзм. Офіційно День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС введений Президентом України в 2006 році.

     14 грудня 1986 року передувала дійсно важка, складна робота, яку в умовах високої радіації, виконали люди, яких народ з повагою і вдячністю назвав ліквідаторами. Особливо дісталося тим, кому в 1986 році довелося працювати в 3-ій зоні небезпеки зони відчуження (зона з найбільшою радіацією) на об’єктах комплексу захисних споруд зруйнованого реактора. Кожен день цього надзвичайного будівництва – це мужність і професіоналізм, самовідданість і самопожертва заради врятування мільйонів людей.      

Міжнародний день захисту прав людини

10 грудня Україна і світ відзначають Міжнародний день захисту прав людини, який святкується за пропозицією Генеральної Асамблеї ООН на честь ухвалення 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини яка проголосила рівність усіх жителів планети перед законом.

До поняття «Права людини» людство прийшло не відразу. Вперше про права особистості заговорили французькі просвітителі Вольтер і Жан Жак Руссо. Пройшло ще майже два сторіччя, перш ніж людство дозріло до поняття і прийняття загального кодексу прав людини. 10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, що проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн. Декларація не носить обов’язкового характеру. В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

Документ носить рекомендаційний характер, проте у багатьох державах ряд його положень закріплено законодавчо. У 1966 році Декларацію доповнили ще двома найважливішими Міжнародними пактами  про громадянські і політичні права, а також про економічні, соціальні і культурні права. Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини.

      Принципи Загальної декларації було взято багатьма державами до уваги при створенні Основного закону  Конституції, наша країна також не виняток. Український народ зробив свій гідний внесок у становлення прогресивних уявлень про права людини, створив низку яскравих взірців правової думки і нормотворення.

Одним із завдань Всеукраїнського тижня права є сприяння тому, щоб українці не лише розширювали свої правові знання, але й вчилися їх застосовувати. Відзначення Міжнародного дня прав людини сприяє підтримці важливих громадянських ініціатив, повазі та дотриманню законів, підвищенню правової культури населення. Для читачів нашої бібліотеки оформлені тематичні полиці: “Твої права - твій захист”, “Ти маєш право...”, “Мої права - це обов'язки інших. Права інших - це мої обов'язки”:

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Всесвітній день боротьби зі СНІДом став одним із найбільш визнаних міжнародних днів здоров'я і важливою можливістю для підвищення рівня обізнаності про це захворювання і його профілактику. Уперше захворювання на СНІД (синдром набутого імунного дефіциту) було виявлено в 1980 році в Нью-Йорку і Каліфорнії. За декілька років поширення СНІДу набуло характеру всесвітньої епідемії, що охопила населення практично усіх країн. До 1996 року у світі налічувалися вже більш як 21 млн інфікованих. Нині ця цифра зростає.

Вже в 1988 році серйозно стурбованими урядами була організована зустріч міністрів охорони здоров'я найбільших країн світу. На ній уперше привселюдно пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ-інфікованих. Тоді також було вирішено оголосити 1 грудня Міжнародним днем боротьби зі СНІДом.

За оцінками ЮНЕЙДС, 35,7 мільйона осіб у віці від 15 до 49 років інфіковані ВІЛ, з них 26 мільйонів - працюючі люди. Якщо в розрахунки включити дані за усіма категоріями осіб працездатного віку, у тому числі у віці до 64 років, а також за усіма, хто працює в неформальній економіці вдома і не вдома, то чисельність інфікованих ВІЛ людей досягне 36,5 мільйона.

Метою Всесвітнього дня боротьби проти СНІДу є підвищення глобальної обізнаності про ВІЛ/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед пандемією. Цього дня партнерам з державного і приватного сектора надається найбільш реальна можливість сприяти прогресу в профілактиці та лікуванні ВІЛ/СНІДу, а також догляді за хворими людьми в країнах з високою поширеністю цієї хвороби і у всьому світі.

ПАМ'ЯТКА ·  ВІЛ може передатися при незахищеному статевому контакті, якщо один із партнерів є носієм. · ВІЛ може передаватися через кров: переливання зараженої крові, використання брудних шприців під час прийому наркотиків, брудні голки, пірсинг, татуювання, використання забрудненого, зараженого кров'ю леза. ·   ВІЛ може передаватися від ВІЛ-позитивної матері до дитини під час вагітності, пологів або годування груддю.  ·        Шкіра нездоланний бар'єр для ВІЛ. ·        Такі комахи, як комарі, не переносять ВІЛ. · Можна торкатися, обніматися, цілуватися із ВІЛ-позитивною людиною, можна носити одяг ВІЛ-позитивної людини. · Можна користуватися предметами та пристроями, туалетом, душем, білизною разом із ВІЛ - інфікованою людиною. ·    ВІЛ не можна вдихнути, не має його в сльозах, поту, слині, не можливо заразитися доторкнувшись до зараженої людини. Знати - означає упередити!

Пропонуємо Вам переглянути пластично-хореографічну міні-виставу учнів нашої школи, яку вони підготували до міського конкурсу учнівської молоді до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом "Знати сьогодні, щоб жити завтра":

День пам'яті жертв голодомору

«Зовсім не в тому річ, що гине мільйон людей,
а у тому, що мільйон разів гине одна людина».
Л. Гінзбург

Голодомор 1932-1933 років - безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу.

Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував як зброю масового знищення населення. За оцінками дослідників, втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина з них - діти.

Голодомор в Україні спричинив глибокі наслідки. І саме тому ми повинні повною мірою врахувати всі ці наслідки і добитися істини та правди, а також виявити його причини. 
«Машина радянського керівництва» спалила не лише життя мільйонів українських людей, але знищила і ненароджених ними.

Українські люди, які не знали слова геноцид, стали його жертвами, "власною страшною долею шлють нам пересторогу крізь плин віків".

Достигали жита. І тремтіли дитячі коліна

— Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ...

Вимирало Село — потопала в сльозах Україна

І розгублене небо ковтало задушений плач.

Шаленів людомор — лютували нові яничари,

І старенька Бабуся міняла Ікону на Сніп...

Над Полями Святими замучені душі ячали,

І Дніпро захлинувся у розпачі страчених Слів.

Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви,

І розгнуздана Пам'ять малює

Історії слід... Тільки ті Колоски

— Життєдайного Виміру Витвір,

Як і завше, Очима Дитячими міряють Світ.

(І. Яворський)

Люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об'єктивну оцінку, а також винести з того уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних сторінок історії. Всебічні, правдиві знання допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому. Головне - не допустити цього у теперішньому суспільстві. Це стане найбільшим вшануванням пам'яті жертв страшної трагедії.

Щорічно четверту суботу листопада у країні проголошено Днем пам’яті про жертви цієї трагедії.

Наш бібліотечний колектив приєднався до Загальноукраїнської акції та спільно з учнями створив невелику інсталяцію з метою вшанування пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

День Гідності та Свободи

Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

Після подій 2013-го - 2014-го року і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 - лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору в Україні встановлено День Гідності та Свободи, який відзначається щорічно 21 листопада.

Гідність за визначенням, що подається у Вікіпедії, – це поняття моральної свідомості, яка виражає уявлення про цінність усякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе, і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості.

Поняття гідності вживається в законодавствах численних країн та в міжнародному праві. І це все дуже красиві слова. Аби лишень вони не залишались тільки словами, фарбою на папері та пікселями на екрані монітору. 

Міжнародний день толерантності

Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн, ставали підставою для створення «образу ворога» з іншого народу.

Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності.

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

·    бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;

· навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;

·     цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;

·     зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Понад 20 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою  у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У статті 6 Декларації зазначено: «з метою звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості. 

У нашій бібліотеці спільно з учнями була створена інформаційна брошура, де на кожну букву слова «толерантність» були наведені цікаві факти та вислови.

166 років від дня народження Роберта Льюїса Стівенсона

Роберт Льюїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному культурному центрі Шотландії, і по материнській лінії належав до стародавнього роду Белфурів. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія і її герої. На третьому році життя хлопчик переніс хворобу бронхів, наслідки якої мучили його отім усе життя і привели до ранньої смерті. У 17 років вступив до Единбурзького університету і здобув юридичну освіту.

Вперше в літературі ім'я Стівенсона з'являється в 1866 році.

У1873році він стає професійним письменником. Найвідоміший роман Стівенсона «Острів скарбів», що вийшов окремим виданням 1883 році, здобув автору широкий успіх. А все почалося з забави. Як розповідав сам автор «Острова скарбів»: «Одного разу я накреслив карту острова; вона була старанно і красиво розфарбована. Я нарік свій витвір «Островом скарбів». Я чув, бувають люди, для яких карти нічого не означають, але не можу собі цього уявити! Назви, обриси лісів, напрямок доріг і річок, доісторичні сліди людини — от невичерпне джерело для всякого, у кого є очі і хоч на гріш уяви. Коли я спрямував замислений погляд на карту свого Острова, то серед вигаданих лісів заворушилися герої моєї майбутньої книги. Засмаглі обличчя їх і блискуча зброя з висувалися із найнесподіваніших місць; вони снували туди і сюди, боролися і шукали скарб на декількох квадратних дюймах щільного паперу...».

Інша визначна робота Стівенсона, «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда», вийшла в 1886 році.

Третя значна робота письменника, «Володар Баллантре», написана під час подорожі Південними морями на борту яхти «Каско». «Володара Баллантре» можна назвати шотландським варіантом «Братів Карамазових», але не через вплив: просто Стівенсон сам прийшов до тієї ж ідеї — через розпад стародавньої родини показати поворот у національній історії. Письменник змальовує образи двох братів, чиї стосунки, крім відмінності темпераментів, украй ускладнені і боротьбою політичною, і боротьбою за право спадкування. Старший став учасником заколоту 1745 року — останньої спроби шотландців відокремитися від Англії. Тим часом молодший залишився вдома, оволодівши маєтком і нареченою брата.

У грудні 1889 р. Роберт Льюїс Стівенсон і його дружина Фанні прибули на Самоа на борті шхуни «Екватор». Письменник був хворий на туберкульоз. Лікарі порадили йому змінити клімат. У результаті подружжя Стівенсонів придбало 126 гектарів землі в горах за 5 кіло метрів від столиці Західного Самоа — Апіа за 200 фунтів.

Незважаючи на благодатну атмосферу, Стівенсон не написав на Самоа жодної серйозної книги. Століття романтизму закінчи лося. Саме в цей час тривав активний розділ Полінезії між Британією, Америкою і Німеччиною. Письменник включився в боротьбу за права місцевого населення, здобувши славу серед тубільців. Він став національним героєм Самоа. Відтоді його ім'ям на Західному Самоа називають усе — готелі і вулиці, ресторани і кафе.

“Я жінка. Я травинка. Я царівна, Лиш Афродіта мені рівня…»

Ти – матері Сікстинської сестра;

Земною, не надхмарною красою

Ти світиш нам. Падуть перед тобою

Віки й народи. Далечінь стара.

У пам’яті нащадків не вмира,

Новою розцвітаючи весною.

Ти провідниця в праці й серед бою,

Натхненниця і пензля і пера.

Жінка… Скільки про неї було сказано й написано. Сьогодні ми звернемось до цієї одвічної загадки природи. Яка вона жінка-ідеал, яке її місце в суспільстві, на що здатна українська жінка?

Легенда про створення жінки

Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному, і тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді Бог сказав: “Візьму кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішаю все разом, а потім додам туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: “Бери її такою і не намагайся переробити».

Поговоримо про українську жінку

Самою долею їй покладено було на віку бути щасливою, засівати свою ниву і колисати своїх дітей, зазнавати втоми і втіхи, продовжувати рід і берегти правічні заходи. Але українські жінки не тільки були дружинами високопоставлених чоловіків із князівських родів, шляхти та козацької старшини, а й самі були політиками, ученими, митцями. Крім того, протягом усієї історії України багато з них у культурно-освітній, політичній, і навіть військовій діяльності не поступалися перед чоловіками, а й перевершували їх. У чорну ніч неволі, що тривала століттями, українські жінки знаходили в собі сили зберегти прагнення до волі, почуття гідності, відповідальність за свій народ, за свою родину, за виховання своїх дітей. Тому завжди на різних життєвих шляхах і перехрестях українська жінка стояла на боці милосердя, несла велику любов і сімейне тепло. Вона завжди свято шанувала і виконувала обов'язки берегині сімейного вогнища. 

170 років тому Тарас Шевченко написав свій «Заповіт»

Тарас Шевченко написав «Заповіт» в Переяславі, у ніч з 24 на 25 грудня 1845 року. Сталося це в будинку приятеля поета – лікаря Андрія Козачковського. У той період Шевченко працював в Археологічній комісії. Мандруючи по селах, застудився і зліг. Козачковський дізнався про це і перевіз поета у свій дім. Шевченкові було зовсім зле – гарячка, температура за  40. У якусь мить 31-річному поету здалося, що він вмирає. Тож узяв аркуш і став швидко писати. Козачковський, який вночі зайшов до кімнати, побачив, що Тарас у самій сорочці стояв біля вікна і впівголоса декламував рядки вірша.

Загалом усю поезію Тараса Шевченка можна назвати своєрідним дороговказом для українців. Але саме в «Заповіті» сконцентрувалися всі головні ідеї його творчості. Він актуальний завжди. Відразу після написання «Заповіт» набув популярності. Поезія ходила в народі у переписаних копіях. А вже у ХХ столітті літератори різних країн взялися за переклад «Заповіту». Нині таких перекладів більш як півтори  сотні, і робота в цьому напрямі не припиняється. У 2008 році в Переяславі відкрили Музей «Заповіту» в колишній садибі лікаря Козачковського. Тут відтворено меморіальну обстановку кімнат, в одній з яких Шевченко написав цей вірш.

175 років від дня народження Михайла Петровича Старицького

В історію української культури Михайло Старицький увійшов як організатор національного професійного театру і голова першого на Україні театрального товариства, режисер, актор, видавець. Це був період зрушень у суспільно-політичному житті країни. Загострилася криза кріпосницької системи. Студентська молодь жваво відгукнулась на політичні події часу.

У період соціального і культурного піднесення Старицький перебуває у вирі громадського життя: відвідує студентські збори і мітинги, на яких обговорюються національні і політичні проблеми, активно працює в народних бібліотеках і недільних школах, бере участь у роботі театрального, етнографічного і хорового гуртків. 1871 року М. Старицький приїздить до Києва і повністю віддається громадсько-культурній діяльності. Разом з М. Лисенком (із сестрою якого він одружився) організовує «Товариство українських сценічних акторів», силами якого було поставлено багато п'єс, опер та оперет.

1883 року М. Старицький очолює першу українську професійну трупу. До її складу входили М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, І. Карпенко-Карий та ін. Діяльність М. Старицького гідна подиву. Він створив новий хор і оркестр, обновив декорації, костюми, покращив умови життя всіх працівників, продавши свій маєток у Карпівці.

Театральний колектив побував з гастролями у Петербурзі, Москві, Астрахані, Вільнюсі, Мінську, Варшаві та інших містах. У Києві драматург очолював Літературно-артистичне товариство. Багатогранна діяльність М. Старицького має велике значення. Він віддав усі свої сили і хист для національного і культурного відродження України.

У нашій бібліотеці ви можете ознайомитися з такими його творами як "Останні орли", "Не судилось", "За двома зайцями", "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "Циганка Аза", "Маруся Богуславка", "Ніч під Івана Купала", "Зимовий вечір", "Талан" та "Остання ніч".

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2015/2016 навчальний рік

УКРАЇНА ТА СВІТ ВІДЗНАЧАЮТЬ

ДЕСЯТИЛІТТЯ

2005–2015 роки — Міжнародне десятиліття дій «Вода для життя» (проводиться згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН)

2006–2016 роки — Десятиліття реабілітації та сталого розвитку постраждалих регіонів (третє десятиліття після Чорнобиля, проводиться згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН)

2008–2017 роки — Друге десятиліття боротьби за ліквідацію злиднів (проводиться згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН)

2010–2020 роки — Десятиліття Організації Об’єднаних Націй, присвячене пустелям і боротьбі з опустеленням (проводиться згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН)

2011–2020 роки — Десятиліття дій із забезпечення безпечного дорожнього руху (проводиться згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН)

2013–2022 роки — Міжнародне десятиліття зближення культур (проводиться згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН)

РОКИ

2015 рік — Рік ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років (проводиться згідно з Указом Президента України від 19 жовтня 2012 року № 604/2012)

2015 рік — Міжнародний рік ґрунтів (проводиться згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН)

2015 рік — Міжнародний рік світла та світлових технологій (проводиться згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН)

ТИЖНІ

Березень, останній тиждень — Всеукраїнський тиждень дитячого читання

Квітень, останній тиждень — Глобальний тиждень безпечного дорожнього руху ООН

Квітень-травень — Тиждень знань із основ безпеки життєдіяльності

Травень, останній тиждень — Міжнародний тиждень освіти в галузі мистецтва

Вересень, перша декада — Тиждень фізичної культури

Жовтень, перший тиждень— Всесвітній тиждень космосу

                  другий тиждень — Міжнародний тиждень освіти 

                  третій тиждень — Європейський тиждень місцевої демократії

                  останній тиждень — Тиждень екологічного споживача

Жовтень-листопад — Тиждень знань із основ безпеки життєдіяльності

Листопад, тиждень, на який припадає 11 число — Міжнародний тиждень науки і миру

другий тиждень — Всеукраїнський тиждень безпеки дорожнього руху

Грудень, другий тиждень — Всеукраїнський тиждень права