четвер, 9 березня 2023 р.

Шевченко в контексті сьогодення: актуальність українського генія


Тарас Шевченко є одним з найвідоміших і значущих поетів в українській історії. Незважаючи на те, що він жив у XIX столітті, його твори залишаються актуальними і сьогодні, адже він відображував теми, які є важливими завжди - свобода, справедливість, національна гідність.

Його твори показують міцність українського духу та його бажання бути вільним і незалежним народом. Тарас Григорович став прикладом мужності і відваги для мільйонів українців, які й сьогодні прагнуть до змін у своїй країні.

Український народ поширює та читає Шевченкові твори і за кордоном, що свідчить про їх універсальність та актуальність.

Багато віршів Шевченка стосуються боротьби за свободу та незалежність. У зв'язку з війною в Україні, коли країна знову переживає свою боротьбу за свою територіальну цілісність, твори Шевченка набувають особливого значення. У своїх віршах, Шевченко неодноразово засуджував насильство та піднімав тему миру та гармонії. Його твори проходять через час і надихають на те, щоб бути мирними, незважаючи на труднощі.

Шевченкові твори показують, що людство потребує толерантності та милосердя. У сучасному світі, де націоналізм та інші форми дискримінації стають все більш поширеними, слова поета мають надзвичайно важливе значення.

Поет неодноразово звертає увагу на проблеми людей, що потерпають від війни, зокрема дітей та жінок. Україна стала жертвою війни, і твори поета надають голосу тим, хто потерпає від конфлікту.

Нарешті, Шевченкові вірші надають надії на краще майбутнє. Його твори про боротьбу за свободу та незалежність демонструють, що здатність до боротьби за свої права є природною для людей. В цьому контексті, Шевченкова поезія може надихнути український народ на подальшу боротьбу за свої права та гідність.

У нашій бібліотеці функціонує постійна виставка із книгами Тараса Григоровича. Приходьте, читайте та надихайтеся!



середа, 8 березня 2023 р.

Cherchez la femme. Жінки – лауреати Нобелівської премії з літератури

Нобелівська премія з літератури вручається щорічно з 1901 року. Це одна з найпрестижніших міжнародних літературних премій у світі. За заповітом Альфреда Нобеля винагорода має бути отримана людиною, що створила «найвидатніші роботи в напрямку ідеалізму». Право номінації мають університетські професори літератури і філологічних наук, переможці попередніх номінацій, і президенти асоціацій відповідальних за літературну творчість в країні. Імена кандидатів є засекреченими протягом 50 років, а це означає, що імена потенційних кандидатів до і після оголошення призу є тільки чутками.
Важко сказати, чи впливали на рішення Нобелівського комітету гендерні забобони, проте за всю історію премії жінкам вручали її тільки 14 разів. Причому половина із них стали лауреатами лишень після 1991 року. Про те, хто ці видатні жінки, що боролися за рівноправність, справедливість, свободу самовираження і просто робили наш світ краще, ми розкажемо вам у своїй презентації. У ній представлені формулювання Нобелівського комітету, що зазначають, за що саме і коли була присуджена премія, країна-переможець та назви книг письменниць, які варто прочитати.

"Шевченко монументальний"

Точної інформації про кількість пам'ятників Тарасові Шевченку, на жаль, не існує: цифри називають різні - від 1300 до 2 тисяч. Близько 1300 з них установлено в Україні, 130 - за кордоном - у 38-ми країнах. 
Пам'ятники Кобзареві є всюди, де є українська діаспора: у Росії - 10, у Казахстані - 16, у США й Канаді - по 9, у Білорусі - 6, у Польщі - 5, у Молдові - 4, у Бразилії - 3, в Аргентині - 3, у Франції - 3.
За масштабністю монументального увіковічнення Шевченко входить у чільну десятку серед таких постатей, як Олександр Пушкін, Папа Римський Іван Павло другий, Христофор Колумб, Жанна д'Арк і Симон Болівар.
Історія зберегла для нас згадку про пам'ятний епізод з життя Кобзаря, коли він, малий і босий, вийшов за село і пішов до обрію – шукати залізні стовпи, що підпирають небо. Мабуть, ця пригода була символічним початком його життя. Чумаки, які відвезли хлопця назад додому, поставилися до його пошуків добре. Але чи могли вони подумати, що все життя Шевченко шукатиме ці стовпи та поставить їх в основу нової української літератури. Він прийшов відкрити нам стовпи, на яких тримаються людина і людський світ, а ми на знак вдячності і шани "не забуваючи пом'янути незлим, тихим словом" відкриваємо в його честь пам'ятники - теж своєрідні Шевченкові стовпи. Пропонуємо вашій увазі невеличку віртуальну подорож найкрасивішими пам'ятниками Кобзаря у світі.

пʼятниця, 2 грудня 2022 р.

16 днів проти насильства

 Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав людини.

В рамках кампанії у школі проходять інформаційно-просвітницькі заходи, розповсюджуються буклети, класні керівники проводять виховні години з питань безпечної поведінки учнів.

У шкільній бібліотеці оформлено виставку тематичної літератури для батьків, вчителів та учнів щодо дискримінації, попередження насильства в сім’ї, у навчальному закладі та протидії торгівлі людьми.

Подібні заходи сприяють формуванню простору, вільного від насильства.





четвер, 13 жовтня 2022 р.

Сайти з пізнавальною інформацією

C
«Весела абетка» - веб-ресурс для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та їх батьків.
C
 «Сім природних чудес України»  - заочний краєзнавчо-туристичний похід  для дітей 12-15 років.
C
«Українська казка» - сайт з українськими казками для всіх хто їх любить читати.
C
"Професор Крейд" — яскравий, динамічний, сучасний пізнавально-розважальний журнал для дітей 6-10 років.
C
«Малюк Котя» - новий дитячий журнал, покликаний допомагати малечі з перших років життя пізнавати навколишній світ та добре підготуватися до навчання у школі. 
C
«Вчитель вчителю, учням та батькам» - сайт створений для співпраці вчителів та допомоги учням та їх батькам.
C
«Крилаті» - журнал українського юнацтва. Є найбільшим видавничим проектом Спілки Української Молоді у світі.
C
«Державна бібліотека України для юнацтва».
C
«Урядовий сайт для юних громадян», де можна дізнатися як захищати свої права, бути активним членом суспільства.

C
Тернопільська обласна бібліотека для дітей
C
Тернопільська обласна бібліотека для молоді

C

C

Блог методиста з бібліотечних фондів Кульчицької Ольги


Сайт ТСШ №5 з поглибленим вивченням іноземних мов

пʼятниця, 7 жовтня 2022 р.

Знайомство з книгою: структура, художнє оформлення

Книжка складається з багатьох елементів, які потребують художнього оформлення. Художнє оформлення книжки починається з обкладинки. З неї ви дізнаєтеся про назву книжки та її автора. У XX ст. книжки почали обгортати в суперобкладинки. Аркуші з текстом, зшиті в зошити, називають книжковим блоком.
У великих, товстих книжках книжковий блок прикріплюється до обкладинки за допомогою форзаца - зігнутого навпіл аркуша цупкого паперу. Іноді форзац прикрашають малюнком, а іноді залишають однотонним.
Сторінку на початку книжкового блока, на якій міститься основна інформація про книжку (назва книжки, автор, назва видавництва), називають титульною, або титулом. Ілюстрацію навпроти титульної сторінки називають фронтисписом.
Якщо книжка поділяється на розділи, то вони один від одного можуть відокремлюватися шмуцтитулами - це сторінки, де вказано назву розділу. Часто їх також оздоблюють ілюстраціями. Самі ілюстрації бувають декількох видів: ілюстрація, що займає дві сусідні сторінки, називається розгорнута, на одну сторінку -сторінкова, на півсторінки - півсторінкова і т.д. Ілюстрації разом з орнаментами, суперобкладинкою прикрашають книжку, перетворюють її на мистецький твір.

четвер, 19 травня 2022 р.

Історія виникнення книги

Багато-багато років тому не було і чорнил, ні паперу, ні, тим більше. Книг. Інформацію передавали від однієї людини до іншої. Але як же важко запам’ятати дуже різні й довгі історії. Тому люди придумали малювати на стінах печер, на камені. Але далеко  не все можна було висловити за допомогою малюнків. Від малюнків утворилися Ієрогліфи, яке означає – «священні знаки». Кожен ієрогліф означає слово або його частину. У наш час ієрогліфами пишуть народи Китаю і Японії.
У Давній Індії матеріалом для перших книг служило пальмове листя, яке висушували, нарізали довгими вузькими смужками. Текст писали тушшю тонким пензликом. Давні індійці першими здогадалися збирати написані сторіночки в купку та прошнуровувати. Інший їхній винахід – палітурка: Стопку прошнурованих сторінок з обох боків закривали обструганими дерев’яними дощечками, щоб книга краще зберігалася.

В Африці по берегам річок і боліт росте очерет – папірус . Він удвічі вищий за людину, стовбур завтовшки з руку. З папірусу робили найнеобхідніші речі: тканину для одягу, річкові човни, вітрила, писали на ньому. Процес виготовлення папірусу був досить складний. Папірусові стрічки зберігали, згортаючи в трубку, оскільки листи папірусу були крихкими й ламалися. Такі книги  називалися свитками. 
Разом із папірусом використовували дешевий матеріал для  книг – віск.
Найбільша бібліотека з папірусових сувоїв знаходилася в місті Александрія. Вона нараховувала близько 70 000 сувоїв. Але цар міста Пергама вирішив створити бібліотеку, яка перевершить олександрійську. Коли єгипетський цар дізнався про це, то заборонив вивозити  папірус із Єгипту.   Тоді жителі міста Пергама навчилися робити матеріал  для листа зі шкіри тварин(телят, ягнят). Цей матеріал стали називати пергамент. Спочатку з нього продовжували робити свитки, але незабаром звернули увагу на міцність цього матеріалу: його можна складати, розрізати, листи з пергаменту можна зшивати й робити палітурку. Книга набула сучасної форми, яка називається кодекс. На пергаменті писали особливим чорнилом, яке вбиралося у шкіру так глибоко, що його не можна було змити.
Книги за давніх часів коштували дорого, оскільки створювалися повільно, ціною кропіткої праці переписувача. Він від руки переписував книгу впродовж декількох місяців, а іноді і років. Писали й переписували книги в основному при монастирях.
У Давній Русі переписувачів називали літописцями.  Вони писали на  бересті – корі берези, яку обробляли спеціальним чином.
У ІІ ст. до н.е. в Китаї винайшли дешевий матеріал для письма – папір. Технологію виготовлення китайські майстри  довгий час тримали в секреті. Лише в ХІІІ ст. навчилися виготовляти папір у країнах Європи.
Сучасні книги друкують у друкарні.
 Іван Федоров першим став друкувати книги на Русі. Його називають першодрукарем. Людиною він був освіченою, книжкову справу знав добре.
Першу книгу надрукував у 1564 році – «Апостол». Було випущено майже 2 000 книг. До наших днів зберіглося близько 50 примірників.
В Україні Іван Федоров також став першодрукарем – в 1574 році у Львові був надрукований «Апостол» та перший підручник «Буквар». Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання  й короткої читанки – це був перший друкований підручник у східних слов’ян. До нас дійшов тільки один примірник, який було знайдено в Римі в 1927 році, він зберігається в бібліотеці Гарвардського університету в США.