четвер, 9 березня 2023 р.

Шевченко в контексті сьогодення: актуальність українського генія


Тарас Шевченко є одним з найвідоміших і значущих поетів в українській історії. Незважаючи на те, що він жив у XIX столітті, його твори залишаються актуальними і сьогодні, адже він відображував теми, які є важливими завжди - свобода, справедливість, національна гідність.

Його твори показують міцність українського духу та його бажання бути вільним і незалежним народом. Тарас Григорович став прикладом мужності і відваги для мільйонів українців, які й сьогодні прагнуть до змін у своїй країні.

Український народ поширює та читає Шевченкові твори і за кордоном, що свідчить про їх універсальність та актуальність.

Багато віршів Шевченка стосуються боротьби за свободу та незалежність. У зв'язку з війною в Україні, коли країна знову переживає свою боротьбу за свою територіальну цілісність, твори Шевченка набувають особливого значення. У своїх віршах, Шевченко неодноразово засуджував насильство та піднімав тему миру та гармонії. Його твори проходять через час і надихають на те, щоб бути мирними, незважаючи на труднощі.

Шевченкові твори показують, що людство потребує толерантності та милосердя. У сучасному світі, де націоналізм та інші форми дискримінації стають все більш поширеними, слова поета мають надзвичайно важливе значення.

Поет неодноразово звертає увагу на проблеми людей, що потерпають від війни, зокрема дітей та жінок. Україна стала жертвою війни, і твори поета надають голосу тим, хто потерпає від конфлікту.

Нарешті, Шевченкові вірші надають надії на краще майбутнє. Його твори про боротьбу за свободу та незалежність демонструють, що здатність до боротьби за свої права є природною для людей. В цьому контексті, Шевченкова поезія може надихнути український народ на подальшу боротьбу за свої права та гідність.

У нашій бібліотеці функціонує постійна виставка із книгами Тараса Григоровича. Приходьте, читайте та надихайтеся!



середа, 8 березня 2023 р.

Cherchez la femme. Жінки – лауреати Нобелівської премії з літератури

Нобелівська премія з літератури вручається щорічно з 1901 року. Це одна з найпрестижніших міжнародних літературних премій у світі. За заповітом Альфреда Нобеля винагорода має бути отримана людиною, що створила «найвидатніші роботи в напрямку ідеалізму». Право номінації мають університетські професори літератури і філологічних наук, переможці попередніх номінацій, і президенти асоціацій відповідальних за літературну творчість в країні. Імена кандидатів є засекреченими протягом 50 років, а це означає, що імена потенційних кандидатів до і після оголошення призу є тільки чутками.
Важко сказати, чи впливали на рішення Нобелівського комітету гендерні забобони, проте за всю історію премії жінкам вручали її тільки 14 разів. Причому половина із них стали лауреатами лишень після 1991 року. Про те, хто ці видатні жінки, що боролися за рівноправність, справедливість, свободу самовираження і просто робили наш світ краще, ми розкажемо вам у своїй презентації. У ній представлені формулювання Нобелівського комітету, що зазначають, за що саме і коли була присуджена премія, країна-переможець та назви книг письменниць, які варто прочитати.

"Шевченко монументальний"

Точної інформації про кількість пам'ятників Тарасові Шевченку, на жаль, не існує: цифри називають різні - від 1300 до 2 тисяч. Близько 1300 з них установлено в Україні, 130 - за кордоном - у 38-ми країнах. 
Пам'ятники Кобзареві є всюди, де є українська діаспора: у Росії - 10, у Казахстані - 16, у США й Канаді - по 9, у Білорусі - 6, у Польщі - 5, у Молдові - 4, у Бразилії - 3, в Аргентині - 3, у Франції - 3.
За масштабністю монументального увіковічнення Шевченко входить у чільну десятку серед таких постатей, як Олександр Пушкін, Папа Римський Іван Павло другий, Христофор Колумб, Жанна д'Арк і Симон Болівар.
Історія зберегла для нас згадку про пам'ятний епізод з життя Кобзаря, коли він, малий і босий, вийшов за село і пішов до обрію – шукати залізні стовпи, що підпирають небо. Мабуть, ця пригода була символічним початком його життя. Чумаки, які відвезли хлопця назад додому, поставилися до його пошуків добре. Але чи могли вони подумати, що все життя Шевченко шукатиме ці стовпи та поставить їх в основу нової української літератури. Він прийшов відкрити нам стовпи, на яких тримаються людина і людський світ, а ми на знак вдячності і шани "не забуваючи пом'янути незлим, тихим словом" відкриваємо в його честь пам'ятники - теж своєрідні Шевченкові стовпи. Пропонуємо вашій увазі невеличку віртуальну подорож найкрасивішими пам'ятниками Кобзаря у світі.