Шевченко в контексті сьогодення: актуальність українського генія

Тарас Шевченко є одним з найвідоміших і значущих поетів в українській історії. Незважаючи на те, що він жив у XIX столітті, його твори залишаються актуальними і сьогодні, адже він відображував теми, які є важливими завжди - свобода, справедливість, національна гідність.

Його твори показують міцність українського духу та його бажання бути вільним і незалежним народом. Тарас Григорович став прикладом мужності і відваги для мільйонів українців, які й сьогодні прагнуть до змін у своїй країні.

Український народ поширює та читає Шевченкові твори і за кордоном, що свідчить про їх універсальність та актуальність.

Багато віршів Шевченка стосуються боротьби за свободу та незалежність. У зв'язку з війною в Україні, коли країна знову переживає свою боротьбу за свою територіальну цілісність, твори Шевченка набувають особливого значення. У своїх віршах, Шевченко неодноразово засуджував насильство та піднімав тему миру та гармонії. Його твори проходять через час і надихають на те, щоб бути мирними, незважаючи на труднощі.

Шевченкові твори показують, що людство потребує толерантності та милосердя. У сучасному світі, де націоналізм та інші форми дискримінації стають все більш поширеними, слова поета мають надзвичайно важливе значення.

Поет неодноразово звертає увагу на проблеми людей, що потерпають від війни, зокрема дітей та жінок. Україна стала жертвою війни, і твори поета надають голосу тим, хто потерпає від конфлікту.

Нарешті, Шевченкові вірші надають надії на краще майбутнє. Його твори про боротьбу за свободу та незалежність демонструють, що здатність до боротьби за свої права є природною для людей. В цьому контексті, Шевченкова поезія може надихнути український народ на подальшу боротьбу за свої права та гідність.

У нашій бібліотеці функціонує постійна виставка із книгами Тараса Григоровича. Приходьте, читайте та надихайтеся!

Cherchez la femme. Жінки – лауреати Нобелівської премії з літератури

Нобелівська премія з літератури вручається щорічно з 1901 року. Це одна з найпрестижніших міжнародних літературних премій у світі. За заповітом Альфреда Нобеля винагорода має бути отримана людиною, що створила «найвидатніші роботи в напрямку ідеалізму». Право номінації мають університетські професори літератури і філологічних наук, переможці попередніх номінацій, і президенти асоціацій відповідальних за літературну творчість в країні. Імена кандидатів є засекреченими протягом 50 років, а це означає, що імена потенційних кандидатів до і після оголошення призу є тільки чутками.

Важко сказати, чи впливали на рішення Нобелівського комітету гендерні забобони, проте за всю історію премії жінкам вручали її тільки 14 разів. Причому половина із них стали лауреатами лишень після 1991 року. Про те, хто ці видатні жінки, що боролися за рівноправність, справедливість, свободу самовираження і просто робили наш світ краще, ми розкажемо вам у своїй презентації. У ній представлені формулювання Нобелівського комітету, що зазначають, за що саме і коли була присуджена премія, країна-переможець та назви книг письменниць, які варто прочитати.

"Шевченко монументальний"

Точної інформації про кількість пам'ятників Тарасові Шевченку, на жаль, не існує: цифри називають різні - від 1300 до 2 тисяч. Близько 1300 з них установлено в Україні, 130 - за кордоном - у 38-ми країнах. 
Пам'ятники Кобзареві є всюди, де є українська діаспора: у Росії - 10, у Казахстані - 16, у США й Канаді - по 9, у Білорусі - 6, у Польщі - 5, у Молдові - 4, у Бразилії - 3, в Аргентині - 3, у Франції - 3.

За масштабністю монументального увіковічнення Шевченко входить у чільну десятку серед таких постатей, як Олександр Пушкін, Папа Римський Іван Павло другий, Христофор Колумб, Жанна д'Арк і Симон Болівар.

Історія зберегла для нас згадку про пам'ятний епізод з життя Кобзаря, коли він, малий і босий, вийшов за село і пішов до обрію – шукати залізні стовпи, що підпирають небо. Мабуть, ця пригода була символічним початком його життя. Чумаки, які відвезли хлопця назад додому, поставилися до його пошуків добре. Але чи могли вони подумати, що все життя Шевченко шукатиме ці стовпи та поставить їх в основу нової української літератури. Він прийшов відкрити нам стовпи, на яких тримаються людина і людський світ, а ми на знак вдячності і шани "не забуваючи пом'янути незлим, тихим словом" відкриваємо в його честь пам'ятники - теж своєрідні Шевченкові стовпи. Пропонуємо вашій увазі невеличку віртуальну подорож найкрасивішими пам'ятниками Кобзаря у світі.

16 днів проти насильства

 Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав людини.

В рамках кампанії у школі проходять інформаційно-просвітницькі заходи, розповсюджуються буклети, класні керівники проводять виховні години з питань безпечної поведінки учнів.

У шкільній бібліотеці оформлено виставку тематичної літератури для батьків, вчителів та учнів щодо дискримінації, попередження насильства в сім’ї, у навчальному закладі та протидії торгівлі людьми.

Подібні заходи сприяють формуванню простору, вільного від насильства.

Сайти з пізнавальною інформацією

C	«Весела абетка» - веб-ресурс для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та їх батьків.
C	«Сім природних чудес України»  - заочний краєзнавчо-туристичний похід  для дітей 12-15 років.
C	«Українська казка» - сайт з українськими казками для всіх хто їх любить читати.
C	"Професор Крейд" — яскравий, динамічний, сучасний пізнавально-розважальний журнал для дітей 6-10 років.
C	«Малюк Котя» - новий дитячий журнал, покликаний допомагати малечі з перших років життя пізнавати навколишній світ та добре підготуватися до навчання у школі.
C	«Вчитель вчителю, учням та батькам» - сайт створений для співпраці вчителів та допомоги учням та їх батькам.
C	«Крилаті» - журнал українського юнацтва. Є найбільшим видавничим проектом Спілки Української Молоді у світі.
C	«Державна бібліотека України для юнацтва».
C	«Урядовий сайт для юних громадян», де можна дізнатися як захищати свої права, бути активним членом суспільства.
C	Тернопільська обласна бібліотека для дітей
C	Тернопільська обласна бібліотека для молоді
C C	Блог методиста з бібліотечних фондів Кульчицької Ольги Сайт ТСШ №5 з поглибленим вивченням іноземних мов

Знайомство з книгою: структура, художнє оформлення

Книжка складається з багатьох елементів, які потребують художнього оформлення. Художнє оформлення книжки починається з обкладинки. З неї ви дізнаєтеся про назву книжки та її автора. У XX ст. книжки почали обгортати в суперобкладинки. Аркуші з текстом, зшиті в зошити, називають книжковим блоком.

У великих, товстих книжках книжковий блок прикріплюється до обкладинки за допомогою форзаца - зігнутого навпіл аркуша цупкого паперу. Іноді форзац прикрашають малюнком, а іноді залишають однотонним.

Сторінку на початку книжкового блока, на якій міститься основна інформація про книжку (назва книжки, автор, назва видавництва), називають титульною, або титулом. Ілюстрацію навпроти титульної сторінки називають фронтисписом.

Якщо книжка поділяється на розділи, то вони один від одного можуть відокремлюватися шмуцтитулами - це сторінки, де вказано назву розділу. Часто їх також оздоблюють ілюстраціями. Самі ілюстрації бувають декількох видів: ілюстрація, що займає дві сусідні сторінки, називається розгорнута, на одну сторінку -сторінкова, на півсторінки - півсторінкова і т.д. Ілюстрації разом з орнаментами, суперобкладинкою прикрашають книжку, перетворюють її на мистецький твір.

Історія виникнення книги

Багато-багато років тому не було і чорнил, ні паперу, ні, тим більше. Книг. Інформацію передавали від однієї людини до іншої. Але як же важко запам’ятати дуже різні й довгі історії. Тому люди придумали малювати на стінах печер, на камені. Але далеко  не все можна було висловити за допомогою малюнків. Від малюнків утворилися Ієрогліфи, яке означає – «священні знаки». Кожен ієрогліф означає слово або його частину. У наш час ієрогліфами пишуть народи Китаю і Японії.

У Давній Індії матеріалом для перших книг служило пальмове листя, яке висушували, нарізали довгими вузькими смужками. Текст писали тушшю тонким пензликом. Давні індійці першими здогадалися збирати написані сторіночки в купку та прошнуровувати. Інший їхній винахід – палітурка: Стопку прошнурованих сторінок з обох боків закривали обструганими дерев’яними дощечками, щоб книга краще зберігалася.

В Африці по берегам річок і боліт росте очерет – папірус . Він удвічі вищий за людину, стовбур завтовшки з руку. З папірусу робили найнеобхідніші речі: тканину для одягу, річкові човни, вітрила, писали на ньому. Процес виготовлення папірусу був досить складний. Папірусові стрічки зберігали, згортаючи в трубку, оскільки листи папірусу були крихкими й ламалися. Такі книги  називалися свитками. 

Разом із папірусом використовували дешевий матеріал для  книг – віск.

Найбільша бібліотека з папірусових сувоїв знаходилася в місті Александрія. Вона нараховувала близько 70 000 сувоїв. Але цар міста Пергама вирішив створити бібліотеку, яка перевершить олександрійську. Коли єгипетський цар дізнався про це, то заборонив вивозити  папірус із Єгипту.   Тоді жителі міста Пергама навчилися робити матеріал  для листа зі шкіри тварин(телят, ягнят). Цей матеріал стали називати пергамент. Спочатку з нього продовжували робити свитки, але незабаром звернули увагу на міцність цього матеріалу: його можна складати, розрізати, листи з пергаменту можна зшивати й робити палітурку. Книга набула сучасної форми, яка називається кодекс. На пергаменті писали особливим чорнилом, яке вбиралося у шкіру так глибоко, що його не можна було змити.

Книги за давніх часів коштували дорого, оскільки створювалися повільно, ціною кропіткої праці переписувача. Він від руки переписував книгу впродовж декількох місяців, а іноді і років. Писали й переписували книги в основному при монастирях.

У Давній Русі переписувачів називали літописцями.  Вони писали на  бересті – корі берези, яку обробляли спеціальним чином.

У ІІ ст. до н.е. в Китаї винайшли дешевий матеріал для письма – папір. Технологію виготовлення китайські майстри  довгий час тримали в секреті. Лише в ХІІІ ст. навчилися виготовляти папір у країнах Європи.

Сучасні книги друкують у друкарні.

 Іван Федоров першим став друкувати книги на Русі. Його називають першодрукарем. Людиною він був освіченою, книжкову справу знав добре.

Першу книгу надрукував у 1564 році – «Апостол». Було випущено майже 2 000 книг. До наших днів зберіглося близько 50 примірників.

В Україні Іван Федоров також став першодрукарем – в 1574 році у Львові був надрукований «Апостол» та перший підручник «Буквар». Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання  й короткої читанки – це був перший друкований підручник у східних слов’ян. До нас дійшов тільки один примірник, який було знайдено в Римі в 1927 році, він зберігається в бібліотеці Гарвардського університету в США.

Книжкові новинки - 2021

Приємна новина для книголюбів! Наша бібліотека отримала нові книжки. Усі видання актуальні та якісні. Кожен, навіть найвибагливіший читач, знайде для себе щось цікавеньке, адже отримані книги дуже різні за жанровою та тематичною направленістю. Серед нового надходження – література, яку використовують у шкільній програмі «Україна дивує», «Захопливий світ біології», «Унікальні сторінки географії», «Тварини лікують» тощо. Приходьте! Читайте! Насолоджуйтеся та здобувайте нові знання!

 

«Україна дивує» - у цій книжці розповідається про 100 кращих куточків України, визначні пам'ятки архітектури та природи, їх історію. Нариси чудово ілюструють дивовижне розмаїття України та яскраво описують її історію від сивої давнини до сьогодення. Книжка заохочує до більш детального вивчення історії країни.

  

«Фізичні явища навколо нас» - посібник у захопливій формі знайомить із фізичними явищами та законами. Пропоновані досліди обов'язково зацікавлять кожного, хто хоче пізнати світ навколо себе. Читайте, проводьте експерименти, спостерігайте, як працюють закони фізики в природі.

 

 «Тварини лікують» - книга про те, як тварини допомагають у лікуванні й реабілітації після хвороб і травм. Що корисного для медицини можуть запропонувати плоскі хробаки, павуки чи жаби? Відповіді на ці та подібні питання містяться в посібнику. А також у ньому багато цікавих досліджень - спостережень, експериментів, експедицій, що допоможуть краще зрозуміти особливості будови, поведінки та співіснування тварин у живій природі. І всі вони можуть бути реалізовані в побутових умовах і не потребують складного наукового обладнання.

  

«Унікальні сторінки географії» - у посібнику наведено історії про відкриття різних географічних об'єктів, цікаві факти з різних розділів георафії, деякі факти щодо природних явищ із наукавим обгрунтуванням, інструкції для виконання експериментів.Він стане в нагоді для урізноманітнення навчального процесу, а також для підготовки до предметних тижнів, географічних свят, конкурсів тощо.

 

«Захопливий світ біології» - у посібнику розкриті теми з росту й життяєдіяльності мікробів, рослин та грибів, а також закономірності впливу навколишнього середовища на організми та особливості й значення взаємодій організмів між собою. Навіщо рослинам вода? За яких умов фотосинтез відбувається найефективніше? Від чого залежить пухкість хлібу? Чому гриби ростуть поруч із рослинами? Для пошуку відповідей на ці та інші запитання читачам і читачкам запропоновані описи численних досліджень, експериментів, спостережень, моделювань.

 

«Математика навколо нас» - видання покликане допомогти читачеві поглянути уважно навкруги, зрозуміти, що математика дійсно навколо нас. У посібнику запропоновано логічні задачі, математичні ігри й фокуси, подано необхідні теоретичні відомості, наведено цікаві факти з історії математики. 

«Антологія. Казка в шкільном курсі літератури» - посібник містить українські народні казки та казки українських письменників, казки народів світу та казки представників етнічних спільнот, які проживають на території України. Словнички, наведені на сторінках книги, пояснюють маловідомі чи алектні слова у творах, а також розкривають символізм окремих елементів казок у різних культурних традиціях.

Ці книги знають все

Словник - весь Всесвіт в алфавітному порядку"

Анатоль Франс

Немає людини, яка знає все про все. Які книги допоможуть вам для перевірки тлумачення ваших слів? На допомогу нам прийдуть словники. Що ж таке словник?

Словник - це книга , в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова, вирази з їх тлумаченням або перекладом. Які вам відомі види словників?

Словники бувають: тлумачний, орфографічний, фразеологічний, словник іншомовних слів, словник синонімів, етимологічний, словник омонімів і т.д.

Тлумачний словник - це тлумачення, значення слів. Найперший тлумачний словник створив В.І. Даль більше 100 років тому. Зібрав і пояснив значення слів сам. Назбирав і обробив до кінця життя 200 тисяч слів. 

У тлумачних словниках дається коротке тлумачення слів, наголос, проставлений рід іменників.

Французький письменник Анатоль Франс сказав: "Словник - весь Всесвіт в алфавітному порядку". Надійний путівник у всіх словниках - алфавіт.

Словники за способом подачі інформації бувають: друковані, віртуальні, аудіословники, ілюстративні, електронні.

Словники дуже корисні книги і без них не обійтися людині, яка хоче добре знати свою рідну мову.

Поповнення бібліотеки посібниками НУШ

Шкільна бібліотека є обов’язковим підрозділом НУШ і є важливим складником сучасного освітнього середовища. Головною метою діяльності бібліотек є забезпечення якісного бібліотечно-інформаційного обслуговування учасників освітнього процесу. Нещодавно фонд нашої бібліотеки поповнився навчально-методичною літературою НУШ. Посібники містять матеріали та практичні завдання, які допоможуть вчителям створити освітнє середовище, забезпечити різні форми інтегрованого навчання, здійснювати моніторинг розвитку учнів та оцінити власну практику в контексті освітніх новацій. Приємного та корисного читання!

Складний шлях книги: від папірусу до книгодрукування

   

У стародавні часи не було книжок, бо люди не вміли їх робити. Але потреба записувати, передавати іншим якісь відомості, досвід, знання виникли у людей дуже давно. Тож «сторінками» найдавніших книжок ставали стіни печер, каміння, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому й усім. Бо не було тоді ані паперу, ані ручок, ані олівців, не знали люди і літер - їх замінювали малюнки. Згодом винайшли перші абетки, почали писати на глиняних табличках, потім їх сушили й випалювали на вогні. Та хіба на сторінках-цеглинах багато напишеш? До того ж книги важкі і незручні. Коли б, скажімо, якийсь учений збирався у дорогу і брав із собою дві-три такі «книги», йому потрібен був... віз. З часом стали виробляти зручні та легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку виготовили у стародавньому грецькому місті Пергамі – тому й папір із цієї шкіри назвали пергаментом. ле вони були дуже дорогі. На виготовлення однієї книги потрібні були шкури з цілої череди телят. Отже, люди шукали матеріал, з якого можна було б робити книги, щоб вони були дешеві й прості.

У далекій Африці, на берегах повноводних річок, простягнулися нескінченні зарості болотяної рослини – папірусу.

Люди використовували його на будівництві. Якось один чоловік лагодив хату. Розрізав стеблину папірусу, витяг волокнисту серцевину, поклав на осонні. Через деякий час він побачив, що волокно перетворилося на сухі вузенькі стрічки. Ще більше здивувався чоловік, побачивши, що стрічки добре вбирають фарбу. Значить, на папірусі можна писати.

Відтоді з’явилися книжки, а краще сказати сувої з папірусу. Писати на його сухих стеблах було зручно, але через кілька років такі «книги» ламалися і розсипалися.

Справжній папір, на якому пишуть і сьогодні, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали у багатьох країнах писати на папері, саме писати, бо книги були рукописними, й одну книжку переписували, бувало, кілька разів. Минуло ще багато років, поки з’явилося книгодрукування. У нашій країні це сталося у XVI столітті.

Cкладний шлях пройшла книга,перш ніж стати такою гарною,з красивими ілюстраціями.Тому будьмо обережними з книгою,шануймо її, бо вона-джерело знань.

Вічно живий голос Лесі Українки

25 лютого в Україні відзначатиметься 150-річниця від дня народження Лесі Українки – видатної української поетеси, перекладача, культурного діяча. Ніжна, але сильна духом та пройнята прометеївським вогнем любові до людей. Її твори надихають, додають сил та впевненості. У нашій бібліотеці оформлена книжкова виставка “Лося-Лоруся-Леся”.  Саме так Ларису Петрівну Косач у дитинстві називали рідні. Література представлена на виставці познайомить  читачів із її найкращими творами.

Також, бібліотека нашої школи приєдналася до мережевої акції "Вічно живий голос!". Про акцію детальніше можна дізнатися тут. 

Всесвітній день інформації

«Хто володіє інформацією,
той володіє світом»

Інформація завжди відігравала надзвичайно важливу роль у житті людини. Збір відомостей про навколишній світ допомагав людині виживати у нелегких умовах – з уст в уста, з покоління в покоління передавався досвід і навички створення одягу та ліків, виготовлення знарядь полювання і праці.

Найбільшою проблемою до винайдення писемності була точна передача інформації. Деякі племена Африки досі, не вміючи писати, розповідають легенди і міфи свого народу, сидячи біля багаття. При цьому, як правило, оповідачів двоє-троє і діти повинні почути й запам’ятати кілька абсолютно різних розповідей.

Великі обсяги даних про навколишній світ стали рушієм прогресу поряд з лінню. Роль інформації в житті людини ставала все більш істотною. Вивчалися не лише закони природи, а й література, мистецтво, архітектура. Знання цих дисциплін автоматично зараховувало людини до вищого суспільства.

Інформація давно стала щонайважливішим стратегічним ресурсом. Зараз практично кожній людині доступні її джерела. При цьому нова інформація, отримана людьми, стає надбанням усього світу. Крім, звичайно, секретних військових розробок і політичних інтриг. Світ вступив у нову, інформаційну еру, настав час мережевих спільнот та організацій без кордонів.

Історія розвитку цивілізації пам’ятає кілька інформаційних революцій.

Перша безпосередньо пов’язана з винаходом писемності, тому що з’явилася унікальна можливість точної передачі знань від покоління до покоління.

Друга відбулася в середині XVI століття і була викликана винаходом друкарства, що радикально змінило індустріальне суспільство та культуру.

Третя припала на кінець XIX століття і пов’язана з винаходом електрики, завдяки якому з’явилися радіо, телефон, телеграф, які дозволили оперативно передавати інформацію.

Четверта в 70-х роках XX століття була зумовлена винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп’ютера.

Сьогодні ми живемо під час п’ятої інформаційної революції, яка напряму пов'язана з формуванням і розвитком глобальних інформаційно-телекомунікаційних мереж. Найбільш показовий приклад результатів п’ятої революції – Глобальна мережа Інтернет. Швидкості та обсяги оброблюваної інформації стрімко зросли, з’явилися унікальні можливості виробництва, передачі та розповсюдження інформації, а також нові види діяльності в мережах.

Цифрове майбутнє, про яке раніше лише розповідали фантасти, тепер стає звичним сьогоденням. В даний момент відбувається стрімке наростання обсягу різноманітної інформації – процес отримав назву «інформаційний вибух». Важливою проблемою цифрового розвитку стала саме загальнодоступність інформації. Тому важливо пам’ятати, що все добре в міру.

Сьогодні Всесвітній день інформації - це також свято журналістів, провайдерів, програмістів - всіх тих, хто займається збором, обробкою і передачею інформації. За статистикою, за останні 30 років людством створено стільки ж інформації, скільки за три попередніх тисячоліття.

День української писемності і мови

Слово. О, що за мова! Лиш торкнешся слова - І заспіва воно, немовби вітер Струни торкнувсь - і враз вона зітхнула, - Струна? Чи слово? Чи сама душа?Граматика. О, що за мова! Це ж бо мова - пісня...

(М.Браун)

 9 листопада, щороку, нашою державою святкується День української писемності і мови – свято, що стосується будь-якого українця, на честь відомого літописця Нестора, який був послідовником видатних творців слов’янської писемності Мефодія і Кирила і якому належав початок української мови. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.

В день української писемності і мови щороку, починаючи з 2000 року, на Українському радіо проходить Всеукраїнський диктант національної єдності. У диктанті можуть взяти участь всі охочі. Для цього достатньо увімкнути об 11:00 перший канал Українського радіо або телеканал “UA.Перший”.

Рутина, що надихає. Життя відомих авторів в дещо іншому світлі

Чи знаєте ви, що у всесвітньо відомих авторів була доволі незвична робота, перш ніж вони почали серйозно задумуватися про написання книг?

Якщо хтось дійсно хоче стати письменником, він або ж вона може отримати натхнення (або хоча б не отримати стрес ;)) від звичайної повсякденної праці: учителя, продавця або ж офіс-менеджера.

Джоан Роулінг, Стівен Кінг, Джордж Мартін і Ден Браун були вчителями. Джозеф Хеллер копірайтером. Гарбрієль Гарсія Маркес – журналістом. Важливість попередніх місць роботи у їх подальшій письменницькій кар’єрі доволі очевидна. Чи написав би Брем Стокер «Дракулу», якби його не вразила гра актора театру, яким він керував? Про це ви можете дізнатися переглянувши інфографіку [джерело: Adzuna], яку ми переклали для вас з англійської: